Життєвий і творчий шлях Андрія Малишка. «Пісня про рушник»

Тема. Життєвий і творчий шлях Андрія Малишка. «Пісня про рушник»

Навчальні цілі: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом А.Малишка, його пісенною творчістю; різновидами українських рушників: узорами, орнаментами; навчати виразно й вдумливо читати поезії, проаналізувати ліричний та пісенний вірш «Пісня про рушник»; формувати в учнів навички роботи у групі ; виховувати любов до рідного слова, до батьків, до народних надбань.

Очікувані результати:  учні знатимуть про пісенну творчість   А. Малишка; вміють виконувати ідейно-художній аналіз поезії «Пісня про рушник»; цікавляться  красою і багатством українських вишитих рушників.

Обладнання: підручник, виставка рушників, портрет А.Малишка, ТЗ для прослуховування музичного запису «Пісні про рушник», мультимедійна презентація до уроку.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД  УРОКУ

Хата без рушників, що родина без дітей.

І. Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово вчителя.

 «Рідна мати моя, ти ночей недоспала…» - кожному українцеві відомі ці слова з «Пісні про рушник» Андрія Малишка, з творчістю якого ви будете знайомиться протягом кількох уроків. Хто ж цей поет, який написав пісню, що стала народною і передається з покоління в покоління не лише друкованим рядком, а й з уст в уста?

ІІ.  Вивчення нового матеріалу.

1.Демонстрація презентації про життя і творчість А.Малишка учителем та учнями.

     Андрій Самійлович Малишко народився 14 листопада 1912 року в селі Обухові, що на Київщині. «Сім׳я наша, - писав потім А.Малишко в «Автобіографії», - була велика – одинадцятеро дітей, та батько з матір’ю, та старенька бабуся». Закінчивши семирічну школу, майбутній поет поїхав до Києва і вступив до медичного училища, але його все сильніше приваблювала література, тому згодом він перейшов на літературний факультет Інституту народної освіти (сучасна назва – педагогічний університет). Після закінчення інституту вчителював, працював у редакціях газет і журналів.

         Протягом життя Андрій Малишко видав близько сорока збірок. У літературу увійшов як поет-пісняр, бо пісні на його вірші стали народними. У творчому доробку поета понад сто пісень. Андрій Малишко співпрацював із багатьма композиторами, але найбільше – з Платоном Майбородою. Найвідоміші з них: «Пісня про рушник», «Стежина», «Вчителько моя», «Київський вальс».

         На слова Андрія Малишка писали музику композитори Пилип Козицький, Левко Ревуцький, Михайло Вериківський, Григорій Майборода та Олександр Білаш.

   Найкращою з-поміж його пісень, а може, й найпопулярнішою в повному розумінні слова народною піснею, якій судилися довгі роки життя, є «Пісня про рушник». Написана вона 1959 року до кінофільму «Літа молодії».

2. Інсценізація зустрічі після довгої розлуки А. Малишка з матір’ю.

Учні інсценізують автобіографічний уривок з життя А.Малишка.

 3. Слухання «Пісні про рушник».

А  тепер ми поринемо у чарівний світ української пісні.

(Звучить музичний запис – «Пісня про рушник» А.Малишка.)

4. Розповідь учителя образотворчого мистецтва про красу і багатство українських вишитих рушників

   Рушник… Як багато промовляє це слово! Погляньте на розмаїття фарб, яке оселилось у нашому класі. Мабуть, кожному із вас якийсь рушник подобається найбільше. Так, дійсно, це витвори душі і серця, витвори працьовитих рук людських, це чиєсь життя.

5. Робота з підручником

        Відкрийте, будь ласка, підручники і прочитайте поезію А.Малишка мовчки.

-  У чому секрет популярності пісні? Чим зачарувала вона мільйони людей?

-Що ви знаєте про рушник?( розповіді учнів про рушники)

(На екрані - фотографія української світлиці, прикрашеної рушниками).

1 учень. Рушник є окрасою світлиці. Без рушника не обходилося, він завжди був під рукою, тому і назву свою дістав від слова «рука» - ручник, тобто рушник.

-         Які призначення українського вишиваного рушника вам відомі?                 ( Відповіді учнів)

2 учень. Гарно оздоблений рушник висів біля порога на кілочку в кожній сільській хаті. Ним витирали руки і посуд, з ним ходили доїти корову, накривали діжу з тістом, спечені паляниці, діжку після випікання хліба, ставлячи її під образами на покуті.

  3 учень. З давніх-давен люди вірили у силу рушника, як у доброго чарівника, що збереже від усякого лиха.  Ще в дохристиянські часи обвішували рушниками дерева, аби задобрити сили природи, богів.

     Гарний був звичай використовувати рушники і в обряді будівництва хати. У давнину, коли будували хату,  то піднімали на рушниках сволок, а потім дарували ці рушники майстрам. Коли стіни були вже зведені, вгорі, в кутку, вішали образ. А на нього – рушник.

4 учень. Був і такий звичай в Україні: у перший день огляду озимини (на Юрія, 6 травня) ішли в поле гуртом – частіше родом. Попереду батько ніс на рушнику хліб-сіль, у кошику, накритому рушником, несла різне частування мати. На зеленому полі розстеляли його, клали їжу, пригощалися. Так робили і в перший день оранки, сівби та жнив. Після закінчення жнив господар зустрічав женців з хлібом-сіллю на рушнику, а ті одягали на нього обжинковий вінок.

-         Про які назви рушників ви знаєте?

5 учень. Інтер׳єр української хати неможливо уявити без рушників. Піч у хаті займала внутрішній кут хати з одного боку від вхідних дверей і була обернена своїм отвором до фасадної стіни, в якій були вікна. По діагоналі від печі влаштовували парадний кут (покуть, червоний кут, святий кут, божній кут), де розміщували ікони, прикрашені тканими або вишитими рушниками (божниками), обтикані цілющим зіллям та квітами; перед ними вішали лампадку.

       Гордістю кожної родини були божники (покутники) – рушники для ікон. Для них брали найкраще тонке полотно, гарно вибілене. У Поліссі вішали на образи «набожники» - довгі (до 7 метрів), вузькі, оздоблені суцільними та орнаментальними смугами .

6. Характеристика образів

Учениця (читає вірш «Дивлюся мовчки на рушник»)

Дивлюся мовчки на рушник,

Що мати вишивала.

І чую: гуси зняли крик,
Зозуля закувала.

Знов чорнобривці зацвіли,

Запахла рута-м׳ята.

Десь тихо бджоли загули,

Всміхнулась люба мати.

І біль у серці раптом зник,

Так тепло-тепло стало…

  Цілую мовчки той рушник,

Що рідна ненька вишивала.

А мати вишивала рушники

Думками й українськими піснями.

І слалися дорогами нитки

І йшли по тих дорогах дні за днями.

Рушник, що мати вишивала,

Пісні співаючи мені.

Надовго я запам’ятала,

Висить він в хаті на стіні.

Висить рушник, а роки йдуть.

Вже я почала вишивати.

А рушничок матусин нам

Завжди оселю буде прикрашати.

-Символом чого є вишитий рушник у поезії? (відповіді учнів: материнська ласка, любов, благословення – оберіг для сина).

      - «Пісня про рушник» - це пісня про матір. Образ матері – один із центральних у творчості Малишка. Передусім це образ конкретної людини, рідної матері поета, високоталановитої людини, що знала безліч пісень, чудово їх виконувала і передавала своєму синові ці пісенні скарби.

          У цій пісні поет у зворушливих і ніжних словах глибоко поетично оспівав красу й силу материнської любові і вірності, а композитор знайшов відповідні музичні засоби розкриття цієї глибоко людської, вічно поетичної теми.

    - Давайте творчо опишемо матір і сина. Якими ви їх побачили у цій пісні?

7. Гронування до слів мати, рушник.

 ( Учні підбирають відповідні слова для характеристики мати: рідна, найкраща, добра, весела, працьовита…, рушник: вишитий, український, красивий, неповторний…)

8.Ідейно-художній аналіз поезії

Слово вчителя.

      Тема матері – одна з наскрізних у творчості А.Малишка. Усе найдорожче, найрідніше, найсвятіше у нього пов’язане з образом матері. Бо з раннього дитинства узяв у серце образ рідної матінки, Ївги Базилихи, яка навчила його добра краси, любові до людей.      

Які рядки присвячені матері? («Незрадлива материнська ласкава усмішка і засмучені очі хороші, блакитні твої).

     Як бачимо, слів про неньку обмаль, але образ – її виразний, яскравий. І зображений він саме на тому вишитому рушникові.

Яке ще символічне значення рушника? (розлука, далека дорога).

     Мати «ночей недоспала»: ростила своє дитя в ласці, в любові, вишиваючи рушник на дорогу життя.

        Чому ж очі «засмучені»? (переживання за сина, адже життя важке і непердбачуване).

     Дійсно, життя прожити – не поле перейти. І для матері найстрашніше горе – це втрата дитини. І навіть розлука з нею на деякий час – це біль материнського серця, рана материнської душі. Тому мати, виряжаючи в далеку дорогу дитину, дарує їй «на щастя, на долю» рушник – материнське благословення й оберіг; пам’ять про тепло отчого дому, святість малої і великої батьківщини, настанова ніколи не забувати, хто вона, якого роду-племені.

«Незрадлива материнська ласкава усмішка і засмучені очі хороші, блакитні» - який це художній засіб? (епітет).

      У матері поета були блакитні очі. Але народ сприймає цю пісню, як пісню про Матір, як символ материнської любові, тому можна почути, як у народі співають не «блакитні», а «ласкаві очі». Образ матері в цій поезії є узагальненим образом.

       Як бачимо, образ матері у А.Малишка зливається з образом Вітчизни, яка відвела доріг йому немало, «хліб дала і пісню солов׳я», яка є доброю, щедрою матір’ю для тих. Хто її любить, хто трудиться на ній.

       Хліб і рушник – одвічні людські символи. Хліб-сіль на вишитому рушнику були високою ознакою гостинності українського народу. Кожному,хто приходив х чистими помислами, підносили цю давню слов׳янську святиню. Прийняти рушник, поцілувати хліб символізувало духовну єдність, злагоду, глибоку пошану тим, хто виявив її. Цей звичай пройшов віки, став доброю традицією і в наш час. Він і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до рідних. Він щедро простелений близьким і далеким друзям, гостям. Хай цей символ завжди буде у нашій хаті як ознака любові й незрадливості.

Шануйте, друзі, рушники,

Квітчайте ними свою хату –

То обереги від біди.

Шануйте, ті, що дала мати,

Готуйте дітям з чистої роси.

Щоб легко їм в житті здолати

Похмурі та скрутні часи.

Шануйте, друзі, рушники.

ІІІ. Підсумок уроку.  Оцінювання.

Розгадування кросворда за поезією «Пісня про рушник»( слайд із зображенням кросворда)

IV. Домашнє завдання.

-Вивчити  напам’ять вірш А.Малишка «Пісня про рушник»,

-виписати художні засоби із поезії,

- знайти цікаві повідомлення про українські  узори на рушниках,

-повідомлення про пісенну творчість А. Малишка.